Food-Info.net > Харчові алергії та непереносимість

Алергія на сою

Інформацію представлено у співпраці з Informall project.

Соя (Glycine max) належить до родини бобових. Їстівною частиною рослини є насіння, або соєві боби. Вони багаті на білок, що має високу біологічну цінність і тому є важливим нутрієнтом. Вміст білків складає близько 35% до маси сухих речовим бобів. У вісімдесятих роках вперше було задокументовано алергенність білків соєвих бобів. Соя вирощується в Азії та США, але протягом останніх років її споживання зросло і в Європі, особливо у вегетаріанській кухні. Алергію на сою спричиняють білки насіння, зокрема, так звані запасні білки. Запасні білки містяться у бобах у великій кількості та слугують „будівельним матеріалом” під час росту нової рослини. Щонайменше два види запасних білків вважаються алергенами: віцилін та легумін. Запасні білки зазвичай є стабільними та стійкими до нагрівання. Нещодавно було виявлено, що білок, пов'язаний із головним алергеном пилку берези, котрий викликає сінну гарячку, мітиться й у соєвих бобах.

Соєві продукти широко використовуються у харчовій промисловості, зокрема, як структуроутворювачі, емульгатори та білкові наповнювачі. Лецитин соєвих бобів є харчовим емульгатором Е322. Соєві боби є також головним джерелом рафінованої олії, яка, щоправда, не містить великої кількості алергенних білків.

Подальший матеріал викладено у такому порядку:

Симптоми
Хто, коли, як довго та як часто хворіє?
Продукти, що можуть викликати подібні реакції (перехресні реакції )
Діагностика
Продукти, що викликають алергію, та їх уникнення
Інші мови
Більше інформації

Симптоми

Симптоми алергії на сою можуть бути різними – від свербіння й набряку ротової порожнини та горла, шлунково-кишкових реакцій (нудота, спазми й діарея), респіраторних симптомів (сінна гарячка та астма), реакцій шкіри (кропив'янка) до тяжких реакцій із загрозою для життя, у тому числі й ускладнення дихання та зниження кров'яного тиску (анафілактичного шоку).

Навіть за відсутності харчової алергії варто зазначити, що вдихання пилу та пилку сої на робочих місцях може викликати респіраторні симптоми, такі як риніт чи астма. Проте, після вдихання пацієнти із симптомами зазвичай нормально переносять вживання сої. Пил від лушпиння сої став причиною епідемії астми у 1981-1987 роках в Іспанії після ввезення насіння соєвих бобів у порти Барселони, Картагени та Таррагони, а також у 1950-х та 1960-х роках в Новому Орлеані.

Хто, коли, як довго та як часто хворіє?

Поширеність алергії на сою досліджено не достатньо. Харчова алергія на сою серед малих дітей супроводжується переважно екземою (атопічним дерматитом), але вони часто переростають алергію на сою після 1-2 років виключення її з раціону. Серед дітей з екземою та підозрою на харчову алергію 1-4% мають реакції у вигляді алергічних симптомів, якщо знаходяться поруч із соєю. Проте серед дорослих алергічні реакції на продукти соєвого походження зустрічаються рідше. Точно не встановлено порогів для алергічних реакцій на сою. Протягом 1993-1996 років у Швеції було проведено дослідження, які показали, що соя у кількості від 1 до 10 г спричиняє 6 із 12 тяжких алергічних реакцій із загрозою для життя, викликаних харчовими продуктами. Граничні пороги для окремих осіб можуть радикально відрізнятися. Неопубліковані результати досліджень швейцарських досллідників свідчать, що перші суб'єктивні симптоми можуть виникнути вже в разі вживання 8 мг сої.

Продукти, що можуть викликати подібні реакції (перехресні реакції)

Оскільки соя належить до бобових, виникло занепокоєння, що серед осіб з алергією на сою поширеними будуть реакції на інші бобові, зокрема, арахіс.

Ці сумніви ґрунтуються на очікуванні, що подібні білки у продуктах, близьких за походженням, також спричинять алергічні реакції. Такі реакції відносять до перехресних. Насправді, запасні білки, наприклад, в арахісі та горосі, дуже подібні до тих, що містяться у сої. На відміну від деяких інших відомих харчових алергій, алергія з перехресними реакціями рідко зустрічається серед бобових. Більшість осіб з алергією на сою спокійно вживають арахіс, можливо, за винятком лише пацієнтів з алергією на пилок берези (див. нижче). Це не означає, що пацієнтів з перехресною алергією на різні бобові не існує зовсім, але таке трапляється рідко.

Досить часто пацієнти із сінною гарячкою, спричиненою ранньої весною пилком берези, мають алергії на харчові продукти, зокрема, на фрукти (часто яблука й персики) та горіхи (часто фундук). Причиною такого тісного союзу між респіраторною та харчовою алергією є те, що зазначені фрукти та горіхи містять алерген, дуже близький за своєю будовою до головного алергену пилку берези. Алергічні реакції, що ґрунтуються на таких ознаках, називаються перехресними реакціями. Нещодавно було виявлено, що соя також містить алерген, подібний до алергену пилку берези. В країнах Центральній Європі, зокрема, в Німеччині та Швейцарії, було виявлено алергічні реакції на дієтичні продукти, що містять соєвий білковий ізолят. Більшість пацієнтів з алергією на білковий соєвий ізолят мали алергію і на пилок берези. Бесіди із особами з алергією на пилок берези, що мешкають у зонах, де росте багато цих дерев, виявили, що 10% пацієнтів із високою чутливістю на пилок берези страждають від супутньої харчової алергії на соєві боби.

Діагностика

Діагностування алергії на сою розпочинається із запису чіткої історії хвороби для встановлення зв'язку між алергічними реакціями та соєю. Оскільки сою часто застосовують як „прихований” інгредієнт складних харчових продуктів, це не так просто. Для підтвердження підозри на алергію на сою роблять шкірні проби та вимірювання рівня специфічного імуноглобуліну ( IgE ). Соя містить ті ж самі алергени, що й арахіс та інші бобові, а також пилок берези. Позитивний шкірний тест чи тест сироваткою імуноглобуліну може бути спричинений перехресною реакцією на арахіс, інші бобові чи навіть пилок берези. Єдиним способом виявити, чи мають такі перехресні реакції клінічну достовірність, є так звана подвійна перевірка „всліпу”, заснована на ефекті плацебо. Під час цієї процедури пацієнтові дають зростаючі дози сої і в той же час – плацебо-страви без сої. Ні пацієнт, ні лікар не знають, містять продукти сою чи ні. Для таких процедур перевірки ефективним є застосування оманливого смаку сої.

Продукти, що викликають алергію, та їх уникнення

Соєві боби зазвичай вживають у вигляді перероблених продуктів, хоча їх можна вживати і цілими. Тепер соєві продукти широко використовуються у харчовій промисловості, зокрема, як структуроутворювачі, емульгатори та білкові наповнювачі.

Із сої отримують олію, борошно чи білковий концентрат. Соєве борошно часто додають до хліба, кондитерських виробів і тістечок. Також соя присутня у соєвому молоці, соєвих напоях та соєвих пластівцях. В азійській кухні поширеними інгредієнтами є соєвий сир тофу, соя є основою таких ферментованих продуктів як місу, окара, соєвий соус та темпе. Більш того, сою застосовують у виробництві структурованого рослинного білка ( TVP ), який споживають як замінник м'яса. Оскільки соя – надійне і дешеве джерело білка, вона може входити до складу різноманітних м'ясних продуктів, наприклад, ковбас, шоколаду, морозива та сухих сніданків. Сою вводять у раціон дітей на ранніх етапах їх розвитку у складі сумішей для дитячого харчування.

Лецитин соєвих бобів використовують як емульгатор (Е322) у комбінованих харчових продуктах, а також як інгредієнт фармацевтичних та косметичних виробів. Крім того, лецитин використовують як харчову добавку, завдяки його холестеринознужуючій дії, але треба мати на увазі, що він може містити незначну кількість соєвих білків. Соєвий лецитин використовується переважно як харчову добавку до шоколаду, хлібобулочних виробів, приправ, морозива. Комерційні препарати соєвого лецетину не мають позначки про вміст соєвих білків, тому можуть бути джерелом прихованих алергенів.

Соя також застосовується у багатьох нехарчових продуктах, в т. ч. лосьйонах для тіла та кремах, милі, кормах для домашніх тварин, клеях та мастилах. Соєвий лецитин використовують у фармацевтиці та косметиці.

Щодо лікування харчової алергії, то на сьогодні єдиним рішенням є уникнення сої у харчуванні. Оскільки соєві боби є „невидимим” інгредієнтом багатьох харчових продуктів, уникати їх складно. На щастя, відповідно до сучасного законодавства (Директива ЄС щодо маркування 2003/89/ EG та Списку Д очірньої організації ООН з питань харчування та сільського господарства та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з розробки харчових стандартів запакованих продуктів харчування) усі продукти із вмістом продуктів переробки сої повинні мати відповідне маркування.

Інші мови

soy(bean)	Soja	Soja(bohne)	soja	Soja
Soja	Соя	Sojabønne	soia	σόγια
Soya	Sója	Sója	Soyabønne	Soja zwyczajna
(boabe de) soia	Soja	Soijapapu	Sojaböna	Soja
Соя	sojë	Соја	Szójabab	Soja
Соя	Soja	Soja
Sojabaun	סויה		Նուշ	ნუში
大豆	ダイズ	ถั่วเหลือง์	فول الصويا	سویا
Kedelai	Đậu tươngहोडे	maharage ya soya