Food-Info.net > Харчові алергії та непереносимість

Целіакія (непереносимість клейковини) та алергія на пшеницю

Целіакія (або глютенентеропатія, кишковий інфантилізм, непереносимість клейковини або чутливість тонкої кишки до клейковини) є таким станом пацієнта, коли виникає хронічна реакція на певні білкові сполуки, що найчастіше відносяться до клейковини, яка міститься у зернах злаків. Така реакція викликає руйнацію ворсинок у тонкому кишечнику, що проявляється у малабсорбції (порушенні всмоктування) поживних речовин.

Існує чітка очевидність схильності родини до целіакії. 5-10% родичів першого покоління (батьки, діти, рідні брати чи сестри) людей з таким діагнозом також можуть захворіти на целіакію. Хвороба вражає обидві статі і може зародитися у будь-якому віці: від раннього дитинства (щойно в раціон вводяться злаки) до більш пізнього віку (навіть якщо особа увесь цей час вживала злаки). Початок хвороби потребує дві умови: генетичну передумову (у більш ніж 90% хворих США присутні два специфічних генетичних маркера під назвою HLA-підфактори) та певний стимул. Стимул може бути екологічним (наприклад, у разі перебування поруч із пшеницею), ситуаційним (сильний емоційний стрес), фізичним (вагітність, операція) чи патологічним (вірусна інфекція).

Раніше вважали, що целіакія – це дитяча хвороба, яку зрештою вдається перерости, але нещодавні дослідження доводять, що симптоми цієї хвороби не зникають у пізньому дитинстві та дорослому віці та вимагають подальшого лікування. На жаль, після багатьох років здорового життя хворі дізнаються про пошкодження тонкого кишечника і про те, що протягом кількох років вони позбавляли себе необхідних поживних речовин.

Продукти

До списку найбільш поширених заборонених злаків належать: пшениця, жито, ячмінь та овес.

До цього переліку варто додати й інші назви: «тверда пшениця», «манна крупа» (виробляється з пшениці), «спельта» та «камут» (також є варіантами пшениці, інші назви: спельта, польська пшениця, пшениця однозернянка та мала спельта), а також «бургуль» (особливим чином оброблена пшениця). Тритикале – злак, що є гібридом пшениці і жита, також входить до токсичного списку.

Кукурудза (маїс) є одним із злаків, які не чинять шкоди волокнам кишечника хворих. Її переносять більшість хворих. Серед поширених злаків найулюбленішим є рис, котрий рідко наносить шкоду.

Окрім кукурудзи та рису, існує широка різноманітність інших злаків, що не містять клейковини та застосовуються у кулінарії. Це амарант, гречка, турецький горох, бусенник звичайний (слізник, Іовлеві сльози), сочевиця, пшоно, горох, квіноа, такусса, сорго, соя, тапіока, теф та дикий рис. Більшість видів борошна з цих культур можна знайти у крамницях здорового харчування. А деякі (наприклад, рисове борошно) продають у бакалійних крамницях.

Для покращення структури хлібобулочних виробів без клейковини часто застосовують такі компоненти: ксантанову камедь, гуарову смолу (хоча іноді вона має послаблюючий ефект) або метилцелюлозу. Їх можна придбати у крамницях здорового харчування або у спеціальних кулінарних крамницях.

До популярних жирів без вмісту клейковини належать: кукурудзяна, арахісова, оливкова, рапсова, сафлорова, соєва та соняшникова олії.

Лікування

Не існує нормативних ліків, щоб вилікувати хворобу шлункового тракту. Та й узагалі не існує певної системи лікування, проте хворі можуть вести нормальний здоровий спосіб життя, дотримуючись дієти без вмісту клейковини. Це означає, що вони мають уникати таких продуктів, як пшениця, жито, ячмінь, овес та інших, менш відомих злаків.

За необхідності можна додатково приймати вітаміни, але єдиний спосіб уникнути руйнування волокон кишечника та пов'язаних з цим симптомів – дотримуватися харчування без клейковини.

Симптоми

Не існує типової клінічної картини целіакії. Різні особи можуть або не мати жодних симптомів (безсимптомні або «латентні» форми хвороби), або мати такі прояви хвороби, коли пацієнти скаржаться лікарям на гази, здуття, діарею та втрату ваги через малабсорбцію .

Між цими двома крайніми випадками існує широке різноманіття інших симптомів, серед яких:

• Діарея
• Закріп
• Стеаторея ( жирні випорожнення, що плавають, але не змиваються)
• Біль у животі
• Надмірне газоутворення
• Проблеми, пов'язані з дефіцитом вітамінів
• Брак заліза (анемія)
• Хронічна втома
• Слабкість
• Втрата ваги
• Біль у кістках
• Ламкість кісток
• Надмірна чи знижена чутливість шкіри ( перестезія ), у т. ч. горіння, поколювання , свербіж чи тремтіння
• Набряки
• Головний біль
• Периферійна невропатія ( поколювання у пальцях ніг та рук )

Симптоми дітей можуть включати:

• Зупинку росту
• Блідість
• Дратівливість
• Нездатність до концентрації
• Схудлі сідниці
• Випорожнення з болісним здуттям живота
• Бліді , смердючі, об'ємні випорожнення
• Часта, піниста діарея  

Крім того, із целіакією пов'язаний герпетиформний дерматит ( дерматит Дюринга) - хвороба, за якої виникають тяжкі висипи (часто на голові, ліктях, колінах та сідницях).

Реакції на споживання клейковини можуть проявлятися негайно після надходження небезпечних продуктів або через кілька тижнів чи навіть місяців.

Стосовно целіакії дивним є те, що не існує двох осіб з однаковою системою симптомів чи реакцій. Людина може мати багато симптомів, зазначених вище, кілька з них, один або жодного. Існують навіть випадки, коли ожиріння виявилося симптомом целіакії.

Алергія на пшеницю

Пшениця містить різноманітні білки. Як і на інші білки, у людей виникають алергічні реакції. Проте алергія на пшеницю трапляється рідко.

Див. також:

• Як видалити клейковину з кухонних приладів після їх застосування для пшеничних продуктів?
• Які харчові добавки містять клейковину ?

 

Посилання та зв'язки :

• www.celiac.com
• www.celiac.org