Food-Info.net > Харчові продукти > Спеції і прянощі

Мірт (Myrtus communis)

Родина рослин

Myrtaceae (родина миртових)

Ботанічні синоніми

-

Походження

Рослина росте виключно від Північно-західного до Східного Середземномор'я; численні згадування мирту у Старому Завіті свідчать про його велике значення для народів Західної Азії.

Частини рослини, що використовуються

Використовують зазвичай свіже чи висушене листя.

Смак, аромат

Листя виділяють ароматний і освіжаючий запах, дещо схожий на мирру чи евкаліпт; смак дуже інтенсивний, дещо неприємний і сильно гіркий.

Основні складові

Найбільш важливими складовими миртової олії (до 0,8% у листі) є миртенол, миртенол ацетат, лімонен (23%), ліналоол (20%), пінен (14%), цинеол (11%), крім того, p -цимен, гераніол, нерол і фенілпропаноїд, метилугенол. Існує значна варіабельність у складі олії залежно від місця та умов вирощування

Мирт у період цвітіння

Використання

Мирт є прикладом пряної рослини, що не має широкого застосування через свою гіркоту, незважаючи на приємний запах. Його кулінарне використання обмежується тільки Середземноморським регіоном.

Миртова деревина є ідеальними дровами, що передають пряний смак та аромат будь-якому м'ясу, приготованому на грилі. Крім того, м'ясо та птицю можна шпигувати миртовим листям, яке після смаження або запікання вилучають, або накривати миртовими гілками. Їжа, приготовлена з димом мирту, широко поширена у сільських районах Італії та Сардинії. Як доповнення до мирту використовують розмарин.

Цікаво, що на Карибах листя мирту використовується практично для тих самих цілей.

Сушене листя мирту є доступним у більшості західних країн. Будь-яка їжа, печена на вугіллі, може бути легко та ефективно ароматизована посипанням жмені листя на тліюче вугілля.

Джерело : http://www-ang.kfunigraz.ac.at/~katzer/engl/spice_welcome.html